Мотивація – ключ до пізнання

Розвиток інтелектуальних здібностей учнів
на уроках біології

(з досвіду роботи вчителя біології 
Гвіздської ЗОШ І-ІІІ ступенів 
Демянчук Лілії Володимирівни)

Вічною проблемою школи є нудьга. Причини тут різні, але в осно­ві лежить одна — одноманітність і монотонність. Як викликати в учнів бажання вчитися, отримувати від цього задоволення, позитив­ні емоції та результати? Адже відомо, що більше домагається не той, хто може, а той, хто хоче.

У сучасній інтерпретації процес навчання — це взаємодія вчите­ля та учнів, у якому учні з допомогою та під керівництвом учителя осягають мотиви своєї пізнавальної діяльності, оволодівають сис­темою наукових знань та формують їх, а викладання — це цілеспря­мована діяльність учителя щодо формування в учнів позитивних мотивів навчання, організації сприйняття, осмислення фактів та явищ, забезпечення вміння користуватися отриманими знаннями. І. П. Підласий визначає мотивацію як головні сили, що руха­ють дидактичний процес і посідають перше місце серед факторів, які визначають його продуктивність. Продуктивний учитель — найви­щий взірець фахової досконалості.

Термін «мотивація» вперше запропонував А. Шопенгауер для по­яснення причин поведінки людини. Мотивація — психічні явища, які стали спонуканням до виконання тієї чи іншої дії, вчинку, що визнача­ють активність особистості та її спрямованість на досягнення заплано­ваного результату.

Одна з найефективніших форм мотивації полягає в тому, щоб зміц­нити впевненість учнів у власних силах. Перевіреним засобом моти­вації є планування мети і завдань самими учнями. Тільки тоді, коли учень сам собі планує індивідуальну мету навчання, у нього виникає віра в себе, а це — запорука успішного навчання. Успіх ще більше посилює мотивацію.

Мотивація навчальної діяльності учнів — це окремий етап уро­ку, проте, на мою думку, її треба здійснювати на кожному з етапів різними способа­ми — залежно від дидактичної мети й типу уроку. Основними спосо­бами формування мотивації під час навчання є:

·        повідомлення учням теоретичної значущості навчального мате­ріалу;

·        практичне спрямування знань та можливість їх застосування у повсякденному житті;

·        створення проблемних ситуацій;

·        створення ситуації успіху;

·        постановка близьких і далеких перспектив у навчанні.

До важливих засобів формування в учнів мотивів і пізнавальних інтересів належать:

·        чітка організація процесу навчання;

·        авторитет учителя;

·        стиль спілкування;

·        самостійна пізнавальна діяльність учнів.

Методи стимулювання інтересу до уміння:         

·        створення ситуацій пізнавальної новизни;

·        створення ситуацій емоційно-ціннісних переживань;

·        створення ситуації зацікавленості;

·        метод здивування;

·        опора на життєвий досвід учнів;

·        навчальні дискусії;

·        пізнавальні ігри.

Зупинюся на деяких прийомах і методах створення мотивації навчання, які практикую:

1.     Апеляція до життєвого досвіду дітей - учитель обговорює з учнями добре знайомі їм ситуації, розуміння суті яких можливо лише при вивченні пропонованого матеріалу.

2.     Розв’язок парадоксальних явищ. Способи розв’язку:

Спосіб аналогій.

·        Індуктивний, аналітико-синтетичний спосіб. Учні самостійно досліджують явища і факти, роблять необхідні наукові висновки. Так, при вивченні теми «Лишайники» учні з розповіді вчителя роблять висновок, що довгий час учені приймали лишайники за звичайну рослину і відносили їх до мохів. Лише в 1867 р. А.С. Фамінцину вдалося виділити зелені клітини з лишайника ксанторії та  встановити, що вони не тільки можуть поза тілом лишайника, але і розмножуватися поділом і спорами. Проблемна задача: що ж таке лишайники? До якої групи рослин їх потрібно було віднести?

·        Пошук причин, явищ, на основі пророблених дослідів. Приклади: амеб помістили у дві колби: одну з джерельною водою, а іншу з кип'яченої. В одній з колб через якийсь час амеби загинули. Як ви поясните, чому в одній з колб загинули амеби?

·        Висування проблемного запитання. Приклади: у якому середовищі, на вашу думку, з’явилися перші живі організми? Чому при пранні білизни, під час пиляння дров більше всього працюють руки, а стомлюється спина?

·        Повідомлення парадоксального факту, висування гіпотез, припущень.

3.     Розв’язок нестандартних ситуацій. Приклади: у 1560 році Жан Ніко придбав насіння тютюну в прибулого з Америки купця і подарував королівському палацу в Португалії і французькій королеві Катерині Медичі.   К.Лінней, описуючи пізніше рослину, дав їй ім'я «нікотино табакум». Поясніть походження назви (родова частина назви на честь Ніко, а видова «табакум» - від острова Тобаго в Карибському морі, де був розповсюджений цей вид). Розкриття значення назви мати і мачуха. Народ дав цій рослині вдалу назву (якщо взяти у руки листок рослини, ніжний пушок, яким покриті листки з нижньої сторони, лагідно торкаються до вашої руки, немов мати приголубила, а торкнешся до верхньої сторони листка - холодно, мачуха.).

Для розв’язку учні користуються такими прийомами: висування гіпотези, застосування загального положення гіпотези до окремих прийомів, встановлення комплексу причинно-наслідкових зв'язків. Головна ознака нестандартних завдань - їхній зв'язок з діяльністю, що у психології називають продуктивною творчістю. Нестандартні завдання можуть бути представлені у виді проблемних ситуацій (скрутних положень, з яких треба знайти вихід, використовуючи отримані знання), рольових і ділових ігор, конкурсів і змагань (за принципом, хто швидше? більше? краще?) і інших завдань з елементами цікавості (життєві і фантастичні ситуації, інсценівки, лінгвістичні казки, загадки, розслідування).

4.      Використання біологічних задач при розвитку пізнавального інтересу до біології. У процесі навчання біології використовуються типи задач:

а) задачі на відтворення наявних знань (клітини шкірочки листка прозорі, безбарвні). Яке значення в житті рослини має така особливість їхньої будови? Чому слимаки в пекучі дні ховаються під камінням, а в негоду їх можна побачити повзучими по землі або на рослинах?

б) задачі, що сприяють розвитку логічного мислення (навесні посіяли насіння спаржі, виросла тільки одна рослина, інші насінини не зійшли. На наступний рік спаржа розрослася, зацвіла, але плодів не було. Яке припущення ви можете зробити по описаному явищу?)

в) задачі на розпізнавання натуральних об'єктів (п'явки в акваріумі перед грозою або снігопадом виповзають з води і присмоктуються до скла над її поверхнею. У ясну сонячну погоду вони, звичайно, знаходяться на дні водойми  або плавають у товщі води. Запропонуйте максимальне число гіпотез, що пояснюють це явище.  Які з них здаються найбільш імовірними? Земноводні можуть розрізняти кольори предметів, квітів. Особливо вони чутливі до фіолетової частини спектра. Якими дослідами можна підтвердити цю реакцію амфібій? Які досліди можна запропонувати по вивченню цього явища?

г) задачі, що допомагають встановлювати зв'язок теоретичних знань із практичними (коли беруть кров з вен передпліччя, лікар накладає  джгут на плече. Пацієнт стискає і розтискає кисть руки, при цьому вени  набухають і стають чітко позначеними. Як це можна пояснити?)

Варто пам'ятати, що мотивація навчання жадає від викладача різкого збільшення витрат часу на попередню підготовку матеріалів і незмірно підсилює навантаження в процесі самого уроку. Це відповідає природі мислення як процесу, спрямованого на відкриття нових для дитини закономірностей, шляхів рішення пізнавальних і практичних проблем. Тут доречними можуть бути слова А. Петровського: "Навчання - це спілкування людини з людством".